Бактеріальний вагіноз (гарднерельоз): чому виникає неприємний запах і як це лікувати
Гарднерельоз — поширена назва стану, який у сучасній медицині називають бактеріальним вагінозом. Він виникає, коли природний баланс вагінальної мікрофлори змінюється: кількість захисних лактобактерій зменшується, а анаеробних бактерій, зокрема Gardnerella vaginalis, стає більше. Одним із найхарактерніших проявів такого дисбалансу є зміна виділень і поява неприємного запаху. Бактеріальний вагіноз — поширений і виліковний стан. Його поява не свідчить про недостатню гігієну та не повинна бути приводом для сорому.…
Гарднерельоз — поширена назва стану, який у сучасній медицині називають бактеріальним вагінозом. Він виникає, коли природний баланс вагінальної мікрофлори змінюється: кількість захисних лактобактерій зменшується, а анаеробних бактерій, зокрема Gardnerella vaginalis, стає більше. Одним із найхарактерніших проявів такого дисбалансу є зміна виділень і поява неприємного запаху.
Бактеріальний вагіноз — поширений і виліковний стан. Його поява не свідчить про недостатню гігієну та не повинна бути приводом для сорому. Навпаки, надмірне «очищення» піхви та спринцювання можуть порушувати природну мікрофлору. Якщо запах або виділення змінилися, краще не використовувати свічки чи антибіотики навмання: подібні симптоми можуть виникати і при кандидозі, трихомоніазі та інших станах.
Що таке бактеріальний вагіноз
Вагінальна мікрофлора складається з різних мікроорганізмів. У здоровому вагінальному середовищі важливу роль відіграють лактобактерії: вони допомагають підтримувати кислий рН піхви та створюють умови, за яких багатьом потенційно небажаним бактеріям складніше надмірно розмножуватися.
При бактеріальному вагінозі кількість лактобактерій зменшується, а частка анаеробних бактерій зростає. Серед них можуть бути Gardnerella vaginalis, Prevotella, Mobiluncus та інші мікроорганізми. Тому бактеріальний вагіноз не можна зводити лише до «зараження гарднерелою». Це складніша зміна вагінального мікробіому.
У побуті такий стан іноді називають дисбактеріозом піхви. Термін допомагає пояснити суть проблеми — порушення співвідношення бактерій, — однак для встановлення діагнозу недостатньо просто знайти Gardnerella vaginalis в аналізі.
Що змінюється при бактеріальному вагінозі
| Ознака | Збалансована мікрофлора | Бактеріальний вагіноз |
| Лактобактерії | Переважають | Їх стає менше |
| Інші анаеробні бактерії | У невеликій кількості | Активно розмножуються |
| рН піхви | Зазвичай ≤ 4,5 | Часто > 4,5 |
| Виділення | Звичні | Можуть стати тонкими, однорідними |
| Запах | Без різкої зміни | Може з’явитися характерний «рибний» запах |
Не кожна зміна виділень означає бактеріальний вагіноз. Для правильної діагностики лікар оцінює сукупність ознак.
Причини порушення мікрофлори
Єдиної причини виникнення бактеріального вагінозу немає. У частини жінок дисбаланс розвивається без очевидного провокувального фактора. Відомо, що на склад вагінальної мікрофлори можуть впливати інтимні практики, сексуальна активність, гормональні зміни та інші обставини.
До факторів, які асоціюються з вищою ймовірністю бактеріального вагінозу, належать:
- спринцювання;
- використання ароматизованих вагінальних засобів;
- новий сексуальний партнер;
- кілька сексуальних партнерів;
- статеві контакти без презерватива;
- менструація та пов’язані з нею зміни вагінального середовища;
- попередні епізоди бактеріального вагінозу;
- деякі внутрішньовагінальні практики.
Бактеріальний вагіноз не відносять до класичних інфекцій, що передаються статевим шляхом. Він може виникнути і без ІПСШ. Водночас сексуальна активність здатна впливати на вагінальний мікробіом, тому при повторних епізодах лікар враховує й ці фактори.
Важливо не намагатися «вимити» бактерії. Піхва має механізми самоочищення, а регулярні спринцювання, антисептики та агресивні засоби можуть порушувати її природний баланс.
Симптоми
Бактеріальний вагіноз нерідко перебігає безсимптомно. В інших випадках найпомітнішою зміною стає незвичний запах із піхви. Його часто описують як «рибний»; у частини жінок він стає виразнішим після сексу або під час менструації.
Типові прояви:
- тонкі, однорідні сірувато-білі або молочні виділення;
- збільшення кількості виділень;
- характерний неприємний запах;
- іноді легке подразнення;
- можливе печіння при сечовипусканні.
Бактеріальний вагіноз чи кандидоз?
Ці стани легко переплутати, але їхні типові прояви відрізняються.
При бактеріальному вагінозі сильний свербіж та виражене почервоніння зазвичай не є основними симптомами. Для кандидозу більш характерні інтенсивний свербіж, почервоніння й густі сирнисті виділення.
Саме тому при появі незвичного запаху не варто автоматично купувати протигрибкові препарати «від молочниці». Якщо причина бактеріальна, таке лікування не вирішить проблему.
Біль унизу живота, висока температура, кров’янисті виділення або виражений біль під час статевого контакту не є типовими проявами звичайного бактеріального вагінозу. При таких симптомах потрібен огляд, щоб виключити інші захворювання.
Діагностика: мазок, pH та критерії Амселя
За одним лише запахом діагноз не встановлюють. Гінеколог уточнює характер симптомів, проводить огляд і за потреби бере матеріал для лабораторного дослідження.
При класичній діагностиці можуть використовуватися критерії Амселя. Для встановлення бактеріального вагінозу необхідна наявність щонайменше трьох із чотирьох ознак:
- однорідні тонкі вагінальні виділення;
- рН піхви понад 4,5;
- позитивний амінний тест — поява характерного запаху при лабораторній пробі;
- «ключові клітини» під час мікроскопії мазка.
Навіщо потрібен мазок
Мікроскопічне дослідження допомагає оцінити склад мікрофлори та виявити характерні клітинні зміни. Лабораторним методом також може бути фарбування мазка за Грамом із відповідною оцінкою бактеріальної флори.
У певних ситуаціях використовують молекулярні тести. Вони можуть одночасно допомогти оцінити ймовірність інших інфекцій, якщо симптоми нетипові.
Виявлення лише Gardnerella vaginalis без урахування симптомів, рН, мікроскопії та інших показників не завжди означає, що потрібне лікування.
Лікування: які схеми застосовують
Бактеріальний вагіноз піддається лікуванню. При наявності симптомів використовують антибактеріальні препарати, які зменшують кількість бактерій, пов’язаних із вагінозом, і допомагають відновити нормальний стан вагінального середовища.
Одним із основних препаратів є метронідазол. Також можуть застосовувати кліндаміцин та інші засоби залежно від ситуації. WHO відносить до варіантів терапії метронідазол у різних формах, кліндаміцин, тинідазол і секнідазол.
Для симптомного бактеріального вагінозу міжнародні рекомендації можуть передбачати, зокрема:
| Варіант | Приклад схеми |
| Метронідазол перорально | 500 мг двічі на день протягом 7 днів |
| Метронідазол вагінально | гель 0,75% протягом 5 днів |
| Кліндаміцин вагінально | крем 2% протягом 7 днів |
Ця таблиця наведена для ознайомлення, а не для самостійного призначення лікування. Конкретну схему визначає лікар з урахуванням вагітності, супутніх захворювань, алергій, попередньої терапії та рецидивів.
Навіть якщо запах і виділення зменшилися раніше, курс потрібно завершити відповідно до рекомендації лікаря.
Чи потрібні пробіотики?
Пробіотики часто позиціонують як спосіб відновлення вагінальної мікрофлори. Проте вони не повинні самостійно замінювати рекомендовану антибактеріальну терапію. Доцільність конкретного засобу краще обговорювати з гінекологом.
Не слід самостійно використовувати антисептики, вводити всередину піхви кисломолочні продукти, кислоти, трав’яні настої або інші «домашні» засоби.
Профілактика рецидивів
Бактеріальний вагіноз може повернутися після лікування. Рецидив не означає, що жінка щось зробила неправильно. Вагінальний мікробіом є динамічним, і після терапії його баланс іноді знову порушується.
Для зменшення ризику повторних симптомів варто:
- відмовитися від спринцювань;
- не використовувати вагінальні дезодоранти й ароматизовані засоби;
- мити лише зовнішні статеві органи без агресивного очищення;
- завершувати призначений курс лікування;
- дотримуватися рекомендацій лікаря щодо статевих контактів під час терапії;
- не повторювати попередню схему антибіотиків самостійно;
- звернутися повторно, якщо запах або виділення повернулися.
При частих рецидивах лікар може переглянути діагноз, виключити інші інфекції та обговорити довший або супресивний режим лікування.
FAQ
Чи гарднерельоз є інфекцією, що передається статевим шляхом?
Ні, бактеріальний вагіноз не класифікують як класичну ІПСШ. Він може виникнути і без такої інфекції. Водночас сексуальна активність та зміна партнерів можуть впливати на склад вагінальної мікрофлори.
Чому при бактеріальному вагінозі виникає «рибний» запах?
При надмірному розмноженні анаеробних бактерій утворюються леткі аміни. Саме вони можуть надавати виділенням характерного запаху, який іноді стає помітнішим після статевого контакту.
Чи можна вилікувати бактеріальний вагіноз без антибіотиків?
При симптомному бактеріальному вагінозі основою рекомендованого лікування є антибактеріальні препарати. Самостійно замінювати їх пробіотиками або домашніми засобами не варто.
Чи може бактеріальний вагіноз повернутися?
Так. Рецидиви досить поширені. Якщо симптоми повернулися, краще повторно звернутися до гінеколога, а не автоматично використовувати стару схему лікування.
Чим бактеріальний вагіноз відрізняється від молочниці?
Для бактеріального вагінозу більш типовими є тонкі сірувато-білі виділення та характерний запах. При кандидозі частіше спостерігаються сильний свербіж, почервоніння та густі сирнисті виділення. Якщо симптоми неоднозначні, точну причину визначає лікар.
Бактеріальний вагіноз — поширений стан, при якому порушується природний баланс вагінальної мікрофлори. Він може проявлятися зміною виділень та характерним неприємним запахом, але не є ознакою недостатньої гігієни й не повинен бути приводом для стигматизації. Діагноз встановлюють на підставі огляду та відповідних досліджень, а лікування підбирають залежно від клінічної ситуації.
Якщо гарднерельоз проявляється незвичним запахом, виділеннями або регулярно повертається, запишіться на консультацію гінеколога в Sensum Medical. Лікар допоможе встановити причину симптомів, за потреби проведе визначення рН, візьме мазок та підбере лікування з урахуванням вашої ситуації.
Стаття носить інформаційний характер. Для точної діагностики та лікування зверніться до лікаря.
